Пам’ять про закатованих комуністичним режимом зберігають у Празі


16 травня 2018, середа, 16:55 | Джерело: https://radiosvoboda.org/

Переглядів: 39

Пам’ять про закатованих комуністичним режимом зберігають у Празі

Поки одні пражани радо вітають приїзд до їхнього міста кремлівських «Нічних вовків», інші намагаються нагадати співвітчизникам, що було після того, як у їхній країні запанував комуністичний режим. Минулого тижня у Празі урочисто відкрили ще дві таблички з іменами жертв комуністичного режиму. В рамках проекту «Остання адреса» пригадували людей, які не боялися відстоювати правду та людську гідність.

16 травня 1949 року відомого празького юриста Ярослава Борковеца комуністична поліція заарештувала в його квартирі у празькому районі Голешовіце. Сюди він більше не повернувся – через півроку разом з п’ятьма іншими засудженими його повісили, звинувативши у підготовці державного заколоту.

До Другої світової війни Ярослав Борковец був активним політиком, членом партії та депутатом міської ради від Національно-демократичної партії. З приходом до Праги нацистів Борковец не лише поширював літературу руху спротиву, але і збирав гроші для фінансування уряду в екзилі. Гестапо доволі швидко вирахувало, хто зможе зрадити організацію, і Борковец уже в 1940 опинився в нацистській тюрмі. Перебування в тюрмі, та особливо у таборів Терезін, залишило його інвалідом. Але і після звільнення з табору продовжував боротьбу. Маючи паралізовану ліву руку, він, тим не менше, брав участь у Празькому повстанні і за це отримав нагороди з рук президента Едварда Бенеша.

Від нього не мало залишитися навіть пам’яті – історик

Після комуністичного путчу у лютому 1948 року Ярослава Борковеца заарештувала вже комуністична поліція. В архівах збереглися документи, які свідчать, що стосунки Борковеца з новим режимом не склалися від самого початку. У першому звинуваченні мовилося, що Борковец робив «антидержавні заяви», зокрема такі: «Доктор Борковец у сліпій ненависті ганьбив дружину президента Ґотвальда і стверджував, що вона виглядає як торговка м’ясом і є колишньою проституткою». Відсидівши кілька місяців у в’язниці Панкрац, Борковец знову вийшов на волю. Але не надовго. Вже у травні його заарештовують знову, і разом з іншими звинувачуваними у підготовці антикомуністичного повстання, він був повішений у листопаді 1949 року.

Чи дійсно ця група планувала повторити сценарій Празького повстання і вигнати з країни вже не нацистів, а комуністів, історики точно сказати не беруться.

Петр Маллота, історик

«Досі незрозуміло, наскільки озброєний антикомуністичний переворот був дійсно серйозним задумом, і чи не була вся історія з планом захоплення радіо, державних установ та військових частин провокацією спецслужб», – говорить історик Інституту дослідження тоталітарних режимів Петр Маллота.

Як зауважує празький історик, який досліджував цю справу, після смерті Ярослава Борковеца про нього не мало залишитися жодної пам’яті – його передсмертні записки, речі, навіть тіло було знищено без сліду. «Саме тому так важливо, що ми можемо сьогодні відкрити цю табличку на будинку, де була його остання адреса», – наголосив чеський історик.

Проект «Остання адреса» прийшов з Росії

Табличка Ярослава Борковеца та ще одна, яка в іншій частині Праги загадала про життя Карела Стрміска, який допомагав збирати гроші на підтримку родин політичних в’язнів, стали п’ятою і шостою табличкою, відкритою у Чехії в рамах проекту «Остання адреса». Проект пригадати останні адреси закатованих комуністичним режимом, який у Чехії діє за підтримки Інституту дослідження тоталітарних режимів та недержавних організацій, прийшов з Росії через Україну.

Штєпан Черноушек, історик, член організації Gulag.cz

«Цей проект народився в Росії три-чотири роки тому. Знайшлися люди, які хотіли зберегти пам’ять про жертв Великого терору, але не лише, бо в Росії було репресовано, вбито мільйони людей. Уже протягом перших кількох років в рамках проекту було встановлено кілька сотень табличок у Москві, в Санкт-Петербурзі. А ми захотіли поширити цей проект до Чехії, бо і тут було багато жертв комуністичного режиму, наприклад людей, яких вивезли до Радянського Союзу, чи стратили тут. Ініціатором розширення цього проекту стала організація Gulag.cz, а потім його підтримав Інститут дослідження тоталітарних режимів», – розповідає один з ініціаторів проекту Штєпан Черноушек.

«Мене дуже тішить, що цей проект прийшов з Росії, і що там ще народжуються набагато змістовніші способи пригадати минуле, ніж акція «Нічних вовків», яка щойно пройшла у Празі», – говорить чеський історик і громадський діяч.

Проект вшанує пам’ять і українців, якщо хтось проявить ініціативу

Він додає, що на відміну від Росії, де таблички фінансують самі громадяни, у Чехії фінансування встановлення табличок взяв на себе державний інститут. «У нас в Чехословаччині було набагато менше страчених людей, ніж у Радянському Союзі. У нас це були сотні людей, в СРСР – мільйони. Тому і цей рух знизу в нас набагато менший. Також проблематично буває отримати дозвіл людей, які живуть у цих будинках», – пояснює Штєпан Черноушек.

Він говорить, що чимало людей, яких закатувала радянська влада, були українцями, що втікали до Чехословаччини від комуністів за часів УНР, чи тими, хто походив із Закарпаття, яке в той час належало до Чехословаччини.

«Якщо хтось має бажання і знає історію цієї людини, то можна зв’язатися з нами через наш сайт Posledniadresa.cz і попросити встановити таку табличку і ми спробуємо це зробити», – говорить Штєпан Черноушек.

Пам’ятник жертвам комунізму, Прага

Згідно з даними, наведеними на іншому пам’ятному місці у Празі – біля Пам’ятника жертвам комунізму, за період комуністичного режиму 1948– 1989 років 205 486 осіб було засуджено, 248 страчено, 4 500 вмерло у в’язницях, 327 загинуло при спробі перетнути державний кордон і 170 938 громадян емігрувало.

Перейти на першоджерело

НАЙЦІКАВІШЕ ЗА СЬОГОДНІ


23:22

Юнона сфотографировала Юпитер с уникального ракурса - фото

23:22

Рейдерські новації: як захоплюють громадські ради

23:21

Наемники РФ обстреляли из 122-мм минометов Талаковку. ВИДЕО

23:21

Цукерберг во время слушаний в Европарламенте извинился за утечку данных пользователей Facebook. ВИДЕО

23:21

Из-за Крымского моста в Азовское море не смогут зайти 144 судна, - начальник мариупольского морпорта. ВИДЕО

23:21

Погибшего на Донбассе воина 24-й бригады Андрея Маслова похоронят 24 мая в Харькове

23:20

Деятельность межрегионального конвертационного центра с оборотом более 250 миллионов гривен пресечена в Днепре.

23:20

Украинские 'Стугны' и американские 'Джавелины' точно бьют в цель, - Турчинов. ВИДЕО+ФОТОрепортаж

22:40

В Україні кардинально змінять професійно-технічну освіту. Основні новації

22:39

Наклеп як ідея фікс

21:55

Украина и СНГ: гибридный финал гибридного участия - Политика

21:55

Військові захопили у полон трьох бойовиків на Донбасі: подробиці

21:55

Разъяренный солдат с гранатой. Как это было на Прикарпатье

21:54

Українці назвали ТОП найважливіших проблем у країні

21:54

ДТП у Харкові: повторна експертиза не виявила опіатів у Зайцевої

21:54

У Києві затримали керівника театру за хабар у 200 тис. гривень

20:24

В мае СБУ направила в суд обвинительные материалы на пятерых 'чиновников ЛНР', всего с начала года - на 28 'функционеров' ОРЛО

20:23

Human Rights Watch призвала к бойкоту матча-открытия ЧМ-2018 из-за зверств российских войск в Сирии

20:23

'Город утопает в мусоре. Народ бежит': Блогер Варламов показал вымирающий российский Мурманск. ВИДЕО

20:23

Парламент во втором чтении поддержал закон о продолжительности отпусков военнослужащих

20:23

Командующий ООС Наев обсудил с прокурором Оринчуком процесс сбора доказательств преступлений российских наемников для передачи их в Международный уголовный суд

20:22

Украина и Эстония приложат максимум усилий для остановки 'Северного потока-2': он вредит европейскому единству, - Порошенко

19:28

В Україні вперше відбулися запуски ракетних комплексів Javelin

19:27

КАНАДСЬКІ ХІРУРГИ ОПЕРУВАТИМУТЬ БІЙЦІВ

19:27

Архіви СБУ та Інституту національної пам’яті РП презентували новий том документального проекту

Більше новин