Війна і міф. Що не так зі “звільненням” територій на Сході?


10 жовтня 2018, середа, 21:09 | Джерело: https://pravda.com.ua/

Переглядів: 217

Від кінця минулого року Збройні сили України начебто "звільнили" щонайменше десяток селищ та містечок неподалік лінії розмежування. Серед них: Південне , Катеринівка , Золоте-4 та інші.

Новини про черговий жовто-блакитний прапор над сільрадою жваво транслювалися офіційною владою, загальнонаціональними телеканалами та онлайн-медіа . Проте називати такі події "звільненням" чи "визволенням" не зовсім коректно.

Насправді ці населені пункти знаходяться в "сірій зоні", тобто на нейтральній території. Офіційно ми їх ніколи не втрачали.

"Українська правда" розповідає, що таке "сіра зона", чим відрізняється звільнення від взяття під контроль і чому подібних "перемог" побільшало останнім часом.

Мінського протоколу . Це нейтральна територія по обидва боки від лінії фронту.

У Мінських домовленостях та розпорядженні Кабінету міністрів є перелік населених пунктів , по яких проходить лінія розмежування, відповідно, котрі знаходяться в "сірій зоні". Юридично усі вони підконтрольні Україні, фактично - не завжди. У частині селищ немає не тільки представників української влади, а й адекватних умов для життя. В інших навпаки стоять українські блокпости, присутня армія.

Також від лінії відраховується відстань, на яку відводять озброєння сторони конфлікту за умовами "Мінську-2" . Для кожного виду озброєння є певні кілометражі. Приміром, на 50 км - розведення артилерії калібру від 110 мм і вище, на 70 км - "Гради".

У теорії відведення озброєння має стабілізувати ситуацію, а потім - вирішити конфлікт. У реальності цей процес затягнувся.

Про відведення важкого озброєння штаб АТО, який з 30 квітня припинив свою діяльність, заявляв ще у березні 2015-го. Проте, з нюансами: бійцям залишили важке піхотне озброєння на випадок наступу.

Нині спеціальна моніторингова місія ОБСЄ щомісяця фіксує порушення відведень з обох боків. Наприклад, у звіті за 17 вересня йдеться, що за двотижневий період 56 з 93 розташованих з порушенням одиниць знаходилися у непідконтрольних Україні районах.

Як живуть люди в "сірій зоні"?

Мешканці містечок і селищ, чиї будинки стоять на смузі, потрапили в правову пастку. Протягом довгого часу жодна зі сторін не брала їх під свій контроль.

Як наслідок, у цих населених пунктах немає місцевої влади, правоохоронних органів, медичної допомоги, часто - електрики, вугілля і продуктів. До всього, час від часу ці території підпадають під обстріл, туди заходять диверсійні групи.

"У сірій зоні люди розраховують лише на себе і виживають, як можуть. Немає гарантій, безпеки. Вони розраховують на милість озброєних людей, як з нашого, так і з протилежного боку. Якщо є нормальні людські відносини - виживати можна, якщо до людей ставляться погано - таке буває і з нашого, і з ворожого боку - тоді життя людей перетворюється на пекло ", - розповідає активіст благодійного фонду "Восток SOS" Костянтин Реуцький.

"У Південному раніше школярі ходили у школу в Горлівку, бо туди ближче. Хтось ходив на роботу в Торецьк. Бойовики іноді заходили в селище, спілкувалися з місцевими" , - розповідає прес-офіцер 24-ї ОМБр Назар Ільницький, чия бригада зайшла у селище Південне Донецької області у травні 2018 року.

Чим відрізняється "взяття під контроль" і "звільнення" населеного пункту?

"ЗСУ звільнили з кінця 2017 року п'ять населених пунктів на Донбасі";

"4 роки сірої зони - позаду": Українські військові повністю звільнили Золоте-4" - це заголовки сюжетів українських національних телеканалів, проте вони не зовсім коректні.

Території "сірої зони", як і раніше, згідно з Мінськими угодами , знаходяться у відповідальності України. Ми їх не втрачали, тобто ці території не вважалися окупованими і військові не можуть їх звільнити, лише взяти під контроль.

За словами Реуцького, протягом кількох років активісти доставляли гуманітарну допомогу в Катеринівку і Золоте-4 ще до взяття під контроль. Вогневі позиції українських військових також давно знаходилися на околицях міста. Жителі Золотого працювали на підконтрольній території, їхні діти ходили там у школу - усе це не змінилося і після спецоперації.

Зараз військовики облаштували позиції подалі, винесли їх за місто, але покращення тактичного розташування було подане як "звільнення" Золотого-4.

Хто ухвалює рішення про спецоперацію і як вона відбувається?

Військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов переконаний, що рішення про просування вперед ухвалює особисто президент:

"Командир бригади має смугу оборони, яку тримає. Якщо пункт знаходиться в зоні його оборони, йому ставлять задачу - зайти в пункт, вивісити прапор. Він дає наказ батальйону чи роті, який виконує цю задачу. Попередньо, звісно, відправляють розвідку, щоб не нарватися на засідку . Без підтвердження президента жоден солдат не рушатиме ні вперед, ні назад".

Інші опитані "Українською правдою" експерти сумніваються у такій мультизадачності президента і запевняють, що операціями керує командувач Об`єднаних сил Сергій Наєв. Далі, за ієрархією, бригади отримують відповідні завдання.

Із зрозумілих причин, про алгоритм проведення спецоперацій військовослужбовці багато не говорять.

"Розкривати тактичні прийоми не можемо, навіщо навчати противника?" - каже

заступник начальника управління Центрального Науково-дослідного інституту ЗСУ, полковник Віктор Шидлюх.

Детальніше про іншу операцію, в Південному, розповідає Назар Ільницький з 24-ї бригади - планування тривало 2-3 місяці, рішення ухвалювали разом зі штабом ООС:

"Хлопці виходили у нічний час. Спеціальними групами спокійно заходили стежками, посадками. Протягом одного-двох днів діяли так, щоб ворог не помітив. Спокійно зайняли визначені рубежі, почали укріплюватися, окопуватися. За день-півтора бойовики зрозуміли, що відбувається. Ми просунулися приблизно на два кілометри".

Далі бійці облаштовують окопи, бліндажі, спостережні пункти, підходи до позицій і тримають оборону.

"У противника всі позиції розташовуються по населених пунктах - в будівлях і поміж них, де люди живуть. Вони прикриваються місцевим населенням. Ми ніколи так не робимо. Головною метою є зберегти життя і здоров`я людей", - пояснює Віктор Шидлюх .

Важливий етап у взятті під контроль того чи іншого населеного пункту - побудова довіри між військовими і цивільним населенням.

"Військові в Золотому і раніше були, але на контакт з населенням ніхто не йшов. У нас 4 роки не було прапорів, тепер вони є. Ця бригада (14-та механізована бригада ЗСУ - УП) скликала районне, обласне керівництво. Раніше ніхто не проводив зборів, не знайомився з населенням ", - розповідає керівник волонтерського складу Золотого-4 Марина Данілкіна про події початку липня.

Що змінюється у населеному пункті, яке взяли під контроль?

Життя в населених пунктах після спецоперації поступово відновлюється. Поки триває війна, у взятих під контроль селищах діє тимчасовий орган - військово-цивільна адміністрація. Вона має всі повноваження місцевої влади.

"Забезпечили людей побутовим вугіллям, встановили мобільний банк, військові поставили невеличкий шпиталь. У разі чого - військові беруть на себе питання надання медичної допомоги. Відкрили пункт дільничного. Також вивезли сміття, яке скупчилося там за 4 роки" , - перераховує керівник ВЦА Катеринівки та Золотого Костянтин Ільченко.

Волонтер Юрій Мисягін також переконує, що життя мешканців прифронтових територій із появою влади змінюється:

"Одразу приїжджають CIMIC - цивільно-військове співробітництво ЗСУ. Займаються юридичними питаннями, оформленням документів, проводять світло, якщо його не було, везуть продукти" .

Бувають й інші випадки - коли під контроль беруть вже давно безлюдні населені пункти, щоб покращити військові позиції. Так сталося, наприклад, із селищем Шуми, де проживало троє людей, чи порожнім селищем Волноваського району, з якого бойовики обстрілювали позиції української армії.

Однак "вітання" від бойовиків із нагоди взяття під контроль населеного пункту прилітають подекуди швидше, ніж бійці встигнуть розгорнути жовто-блакитний прапор.

Так, зокрема, обстрілювали Травневе і Золоте-4, а мешканців Південного навіть довелося евакуювати .

"Бойовики зробили все для того, аби місцеві звідти виїхали. Дали їм зрозуміти: ви не будете тут жити. Обстріляли будинки, вони фактично знищені. Тепер вдень люди приходять до своїх домівок, а на ніч йдуть у безпечніші місця" , - розповідає Ільницький про події в Південному.

Нещодавно взятий під контроль хутір Вільний також одразу обстріляли, внаслідок чого постраждав місцевий мешканець .

Чому селища "сірої зони" почали частіше брати під контроль?

Від кінця 2017 року відомо про взяття ЗСУ під контроль таких населених пунктів: Травневе, Гладосове , Верхньоторецьке , Новоолександрівка , Катеринівка , Південне , Золоте-4 , Шуми, Вільне.Генштаб ЗСУ, Штаб ООС, Міноборони та архів Міноборони відмовилися надати УП точний перелік населених пунктів, звільнених військовими з 2015 року.

"Звільнень з боєм чи атакою останнім часом не було - лише покращення становища. У межах Мінських угод вирівняли лінії зіткнення, які включили в себе вигідні рубежі" , - пояснює Віктор Шидлюх.

За його словами, випадки взяття під контроль почастішали, бо для цього з`явилися належні умови і ЗСУ цим скористалися:

"Бездумний наступ призводить до великих жертв. Є багато факторів, які стримують, наприклад, противник зосередив зусилля. Штурмувати і наражати на небезпеку місцеве населення немає сенсу" .

У свою чергу, Костянтин Реуцький вважає, що "перемоги" вигадані штучно:

"Треба підтримувати комунікаційне середовище, вигідне для нинішньої влади, бо реальних приводів для цього немає" .

Політичний хід вбачають у "звільненнях" й інші опитані експерти.

"Позиція держави Україна представлена на тристоронній контактній групі в Мінську. Вони домовляються про розведення військ і сил. Тобто ми йдемо вперед, рухаючись назад ", - зазначає Олег Жданов.

Взяття селищ під контроль пов`язане з контрабандою?

Ще одна версія, чому в "сірій зоні" вирішили "навести порядок" - боротьба з контрабандою. Остання почалася ще на початку війни і триває досі , але має різні масштаби.

Наприклад, є окремі факти нелегальної торгівлі, як-от "дорога життя" , котра у 2014-2015 роках з'єднувала Золоте-4 і непідконтрольне Україні Золоте-5. Нею жителі окупованих територій ходили за продуктами у "сіру зону".

Є також факти набагато масштабнішої контрабанди уздовж всієї "сірої зони".

"У Золотому була перевалочна база контрабанди. Фурами привозили, а там вже перегружали на менші машини. У нас був блокпост перед селищем Новолуганське біля Вуглегірської ТЕС весною 2015-го. Там контрабанда була менша за масштабами, але не менш прибуткова. Коли ми зупинили фуру з цукром, а пізніше з алкоголем, до нашого старшого дзвонив особисто командир бригади, щоб машину відпустити ", - згадує колишній військовослужбовець, який ніс службу весною та влітку 2015 року в Новолуганському та Золотому.

За словами координаторки медійної ініціативи за права людини Ольги Решетилової, однією з причин "звільнень" може бути як боротьба з контрабандними схемами, так і навпаки - " намагання нових керівників взяти під контроль якісь трафіки, які там присутні".

Таку ж думку поділяє Олег Жданов:

" ООС була задумана для того, щоб взяти всю контрабанду під контроль одній політичній силі чи людині. Контрабанда як була, так і є. Лише тепер ми про неї чуємо рідше і знаємо менше. На сьогодні, начальник Об'єднаного оперативного штабу контролює і це питання ".

Чи займають бойовики території по свій бік лінії розмежування?

За словами співрозмовників УП, бойовики самопроголошених "ЛНР/ДНР" останнім часом не займають нових територій.

"Бойовики стоять чітко вздовж лінії. Створюють позиції, гарно підготовлені в інженерному плані. У 2016 році наша розвідка повідомила, що приїжджали міксери з бетоном і заливали бліндажі та окопи на непідконтрольній території. Там фактично створюється укріпрайон", - розповідає Жданов.

Щоб розташувати позиції на новій території, навіть в чистому полі, потрібен особовий склад, техніка, ресурси і планування. В іншому випадку війська будуть знищені.

"Ресурсне забезпечення російсько-окупаційних військ зараз зменшується, у них менше можливостей підтримувати кількість особового складу, найманців і регулярних військ, тому вони не можуть контролювати ті "сірі зони", які могли раніше контролювати і несуть втрати", - додає замдиректора з міжнародних питань Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь.

Чому ЗСУ не можуть звільняти населені пункти за лінією розмежування?

Не просуватися за лінію розмежування - вимога Мінських домовленостей , яких Україна дотримується. Рух у межах "сірої зони" дозволений - так ми зміцнюємо оборону і покращуємо позиції. Однак перейти лінію навіть на крок - неможливо.

"Це філософія, яка існувала в 2014-2015 роках. Тепер військовими вона сприймається критично, оскільки зрозуміло, що українська армія зараз може досягти більшого, ніж просто знаходитися на лінії розмежування ", - додає Самусь.

" Нас неможливо перемогти, аби був наказ. Але є міжнародна політика, і не Україна ухвалює рішення, чи наступати. Ми прив`язані до виконання зобов`язань. Неузгодженими діями ми дамо партнерам привід для зняття санкцій з Росії. І тоді залишимося сам-на-сам ", - пояснює Костянтин Ільченко.

Які є стратегії звільнення Донбасу?

"Звільнення тимчасово окупованих територій відбудеться політико-дипломатичним шляхом" , - ці слова, як стверджує командувач Об`єднаних сил Сергій Наєв, йому передав президент України Петро Порошенко.

У липні Наєв пообіцяв, що зробить об`єднані сили вагомим аргументом у переговорах і буде готовим до виконання завдань не лише оборонного характеру. Тобто, в разі загострення ситуації, Збройні сили готові піти у наступ.

"Вважаю, є чималі шанси, що війна може закінчитися швидко" , - сказав він.

Інший варіант деокупації - введення миротворчої місії.

"Миротворчість як процес - одна з найсучасніших форм примирення сторін, примушення до миру. Це не лише військова операція чи силова - це комплекс міжнародних заходів, - каже Віктор Шидлюх і застерігає. - Питання миротворців лежить у компетенції зовнішньої політики, а не Збройних сил. Миротворці - це не союзники. Головний принцип - вони безсторонні, не займають нічию сторону. Однак ми знаємо, як під виглядом миротворців РФ у Грузії та у Придністров`ї використовувала свої війська".

Власні стратегії деокупації озвучують не лише президент і Генштаб, але й інші високопосадовці. Приміром, запропонована головою МВС Арсеном Аваковим стратегія малих кроків також передбачає введення миротворчої місії та відновлення цілісності України в 11 етапів.

"Кожен повинен займатися своїми справами в межах компетенції. На всі органи покладено завдання, треба відповідати за свою ділянку" , - зазначає полковник Шидлюх і наголошує, що нині діють лише ті стратегії та кроки, які пропонує військове керівництво.

Однак, за словами Жданова, саме президент має представити суспільству план відновлення суверенітету і територіальної цілісності країни.

У вересні і на Генасамблеї ООН , і в посланні до Верховної Ради Порошенко вчергове наголосив, що звільнити Донбас можна лише введенням миротворчої місії.

Катерина Есманова, для УП

Перейти на першоджерело

НАЙЦІКАВІШЕ ЗА СЬОГОДНІ


21:35

Новости Крымнаша.

21:35

В РПЦ ждут смерти Варфоломея: 'Умрет и все вернется к норме'

21:35

Захід грубо втручається у внутрішні справи Македонії, - МЗС РФ

21:35

Навчальний літак ВПС Росії розбився в Краснодарському краї

21:35

Ворог 4 рази порушив перемир''я. Під Лебединським терористи застосували ПТРК, - штаб ООС

21:35

У 2019 році військовослужбовцям підвищать мінімальну зарплату до 10 тисяч, - Гройсман

21:34

До редакції 'Нової газети' в Москві принесли похоронний вінок і відрізану голову барана.

21:34

Мета Росії - фрагментація й ослаблення України, - Клімкін

20:34

Тролі Росії намагалися підштовхнути британців до Brexit

20:34

Оккупанты завезли на Донбасс деньги для стимуляции террористических выборов

19:25

Рейтинг в пике или кто реанимирует сморщенное “величие” Путина

19:25

Наши ездят Русский Мир поддержать! Мышебратья - Вата Шоу

17:57

Опоблоківці висміяли Варфоломія. Парубій послав їх на Афон “вигнати біса”

17:57

Фіна посадили за проросійську кампанію цькування

17:57

'Можете вважати це пропагандою', - Клімкін про заяву Держдуми РФ щодо загострення ситуації в Україні

17:56

'Це ганьба. Ми не захищатимемо цих добровольців', - начальник ГШ УДА Ільницький про побратимів, які напали на Гандзюк

17:56

Україна повинна переконати партнерів у необхідності поставок зброї: руками вже давно не воюють, а хороше озброєння є у Заходу, - екс-заступник голови служби безпеки Ізраїлю Ілан

17:56

'Ефект випаленої землі': Bloomberg розповів про нові санкції, які США готують проти Росії

17:56

Уперше місцеві бюджети сумарно перевищили центральний Держбюджет, - Зубко. ВIДЕО

17:56

У поліції спростували 4 міфи про радари TruCam, якими лякають водіїв.

17:56

Анафему з Філарета Синод зняв одностайно, - помічник Вселенського патріарха Макаріос

17:55

Знімки ізраїльського супутника зафіксували активне будівництво і модернізацію ядерних бункерів у Калінінградській області.

17:55

Росляков ненавидів людей і душив тварин так само, як і садист Мільчаков, до якого в РФ немає запитань, - Казанський

17:55

Рада схвалила в першому читанні перехід на 3-річне бюджетне планування: 'Весь цивілізований світ використовує такий підхід'

17:55

З воїном 24-ї ОМБр Юліаном Циганком, померлим у госпіталі внаслідок поранення на Донбасі, попрощалися у Львові. ВІДЕО+ФОТОрепортаж

Більше новин